Tag Archives: Київ

VIII Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху»

22-23 жовтня 2020 року відбудеться 8-а Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифровую епоху».

Організатор – Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Співорганізатори: громадская організація «ЕЛІБУКР», Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень НаУКМА, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Під час заходу планується обговорити наступні питання:

  • Національні та міжнародні проєкти доступу до наукової інформації;
  • Наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень;
  • Цифрова підтримка наукових досліджень;
  • Наукові журнали: нові моделі технології створення та розповсюдження;
  • Відкритий доступ та відкрита наука;
  • Створення і використання наукових електронних ресурсів;
  • Питання інтелектуальної власності в цифрову епоху.

Конференція орієнтована на представників наукових установ, редакційних колегій наукових журналів, бібліотек та видавництв, спеціалістів з електронного інформаційного обслуговування.

Подати заявку на участь у конференції можна до 9 жовтня 2020 р.

Детальніше: https://scda.ukma.edu.ua/

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSezTEIobbW4WyBEs9tDtGSsN6F2K18kGmbJn0wfZvd0kRv7KQ/viewform?usp=sf_link

Джерело: uintei.kiev.ua

В КНУ відкрили лабораторію, де студенти-медики зможуть проходити практику

Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відкрили лабораторію симуляційного тренінгу. У ній проводитимуть практичні заняття для майбутніх медиків. Відкриття відбулось 23 червня 2020 року.

Так, для центру закупили тренажер серцево-легеневої реанімації “Brad”, удосконалений тренажер-руку пацієнта “Smash”, тренажер для внутрішньо м’язових ін’єкцій. Серед обладнання також є хірургічний тренажер і симулятор пологів.

Обладнання лабораторії дозволить студентам вдосконалювати навички перед роботою з реальними пацієнтами.

Джерело: МОНУ

Фестиваль інженерної творчості: ТехноАртКПІ онлайн

Карантинний режим у КПІ триває, тож третій щорічний фестиваль інженерів та винахідників ТехноАртКПІ 2020 відбувся диджиталізовано: в режимі онлайн-трансляції на платформах YouTube та Facebook. На момент завершення фестивалю стрім переглянуло близько 700 людей.

«ТехноАрт – це не презентація факультетів, це презентація творчих колективів. Студенти різних факультетів об’єднуються для спільних творчих ідей та цілей, які втілюють у життя через свої стартапи. Ми вдячні усім факультетам, які взяли участь і представили свої матеріали для фестивалю – нам надали понад 50 проєктів, проте, на жаль, багато матеріалів не підійшли за форматом. Презентації проєктів будуть розміщені на інформаційних ресурсах для вступників», – розповідає проректорка з навчально-виховної роботи КПІ та організаторка фестивалю Наталія Семінська.

За традицією фестивалю глядачам презентували найпрогресивніші інженерні розробки студентів-винахідників, учасників КПІшних гуртків та творчих об’єднань, студентів-переможців фестивалю стартап-проєктів Sikorsky challenge та школярів технічної секції Київської Малої академії наук, які працювали над проєктами під керівництвом викладачів КПІ.

Серед представлених на фестивалі розробок – смартгорщик для рослин, вітровий двигун на основі сегнерового колеса, сервіс автоматичного добору музики до відео Harmix, бактеріальні капсули для розчинення відходів та багато інших важливих проєктів. Не оминули увагою і КПІшні наносупутники – команда політехніків працює над новими супутниками серії PolyItan, кожен з яких має власні унікальні функції та цілі.

«Звісно, живе спілкування і живе споглядання розробок у дії – набагато цінніше. Однак в умовах карантину ми не можемо собі цього дозволити, тож зробили все можливе, щоб фестиваль пройшов на якісному рівні в онлайн-форматі. До Ілона Маска за кількістю переглядів нам ще далеко, проте ми стараємося. З позитивних моментів – у доступі залишиться відео і його зможуть переглянути усі охочі», – коментує проректор з наукової роботи КПІ Віталій Пасічник.

Головна мета ТехноАртКПІ – популяризувати інженерію серед молоді та довести, що інженер – це цікава, творча і суспільно важлива професія. Тож надалі відеоряд трансляції планується ділити на частини й розміщати їх на різних інформаційних ресурсах – як КПІшних, так і зовнішніх.

Джерело: kpi.ua

У КПІ преміювали вчених з найцитованішими у Scopus публікаціями

КПІ ім. Ігоря Сікорського посідає 6-те місце зі 177 українських вишів за показниками бази даних SciVerse Scopus. Моніторинг провів у квітні сайт Освіта.ua. Серед критеріїв оцінювання – показники публікаційної активності: кількість публікацій, кількість цитувань та індекс Гірша. Їх визначають міжнародні наукові бази даних Scopus і Web of Science. Упродовж останніх двох років індекс Гірша у КПІ помітно зростає.

«У міжнародних рейтингах індекс Гірша важливий – він показує, наскільки університетські співробітники представлені у провідних наукових міжнародних виданнях. Це впливає на авторитетність університету – адже наші науковці публікуються в тих виданнях, де приймають тільки визнані роботи», – коментує перший проректор КПІ Юрій Якименко.

Цього року КПІ преміював своїх науковців, які 2019-го публікувалися у журналах Scopus та своїми статтями підвищили загальний рейтинг КПІ. Імпакт-фактор премійованих вчених – не менш як 0,5. Серед публікацій премійованих вчених представлені роботи здебільшого технічного та природничого спрямувань.

Загалом премійовано 359 науково-педагогічних працівників, 7 науковців і 9 студентів, а загальний фонд премій становить 700 тисяч гривень. Мінімальна сума премії авторам за публікаційну активність становитиме 500 грн, максимальна – обмежена сумою 15 тис. грн. Мінімальну суму премії отримають 141 автор, максимальну – 4.

Нині КПІ має індекс Гірша 61. Преміювання авторів найцитованіших публікацій у виданнях з високим імпакт-фактором сприятиме подальшому зростанню індексу та отриманню університетом вищого місця у рейтингах.

Джерело: kpi.ua

У НТУУ “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” створили власну платформу дистанційного навчання, де вже зареєструвалися понад 5 тис студентів

Фахівці НТУУ “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” створили окрему платформу для дистанційного навчання, на якій студенти та викладачі вишу можуть працювати з різними завданнями.

“Це є новий сервіс, який передбачає формування та генерування електронних відомостей. Вони дозволять у дистанційному режимі приймати заліки та екзамени. Система підтягує всіх студентів та викладачів, а також навчальні дисципліни, дозволяючи виставити бали і, до речі, знімає питання описок у відомостях. Потім викладач зберігає цю відомість і блокує, а деканат її далі опрацьовує. Зараз ми працюємо над тим, щоб студенти могли створити персональний кабінет на платформі та ознайомитись у ньому зі своїми оцінками”, – розповів проректор із навчальної роботи КПІ Анатолій Мельниченко.

Студенти можуть самостійно зареєструватися на платформі. Наразі таких є вже 5070.

Базовим технологічним середовищем на платформі є Moodle, а також пакет хмарних додатків Google – G Suite for Education. Крім цього , там можна розміщувати відеокурси. Доступ користувачів до цих ресурсів постійно відкритий.

Наразі на платформі викладено вже 356 курсів у межах навчальних планів та майже 120 у вільному доступі. Вони дозволяють викладачам проводити лекції, тести та давати завдання, інтерактивно спілкуватися зі студентами в форматі семінарів, відеоконференцій, форумів, чатів і анкетувань.

Джерело: МОНУ

Міжнародна науково-технічна конференція IEEE «ELECTRONICS AND NANOTECHNOLOGY» («Електроніка і нанотехнології») – ELNANO-2020

22 квітня на базі факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського розпочала роботу 40-ва Міжнародна науково-технічна конференція IEEE «ELECTRONICS AND NANOTECHNOLOGY» («Електроніка і нанотехнології») – ELNANO-2020.

Організаторами конференції є Інститут інженерів з електроніки та електротехніки IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers – всесвітня організація, яка існує вже понад століття і об`єднує приблизно 400 тисяч інженерів і дослідників з більш як 160 країн світу) та КПІ ім. Ігоря Сікорського в партнерстві з Американським оптичним товариством OSA (The Optical Society – професійне об’єднання осіб та компаній, що цікавляться оптикою та фотонікою, до його складу входять близько 22 тисяч членів з більш як 100 різних країн), Національним авіаційним університетом, Інститутом фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України та Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України.

Через карантинні заходи конференція проходить в онлайн-режимі, тобто у зовсім новому для таких масштабних наукових заходів форматі. Це накладає на учасників певні додаткові умови, про які організатори заздалегідь повідомили на сайті заходу: у разі включення доповіді до програми конференції, автори мусили представити не лише її тези, але й презентаційний файл з голосовим супроводом. Ці матеріали були розміщені на сайті, і протягом роботи конференції учасники повинні відповідати на запитання своїх колег з інших дослідницьких організацій та країн.

Географія одного з найвідоміших у світі наукового форуму інженерів з електроніки та електротехніки, яким є конференція ELNANO, цього року була не набагато меншою, ніж торік: якщо в 2019 році в ній взяли участь представники 28 країн, то нині – 25! Це пояснюється тим, що конференція ELNANO є одним із головних щорічних наукових заходів у галузі, тож вона є надзвичайно важливою подією для науково-технічного загалу всього світу.

Як розповів голова Програмного комітету конференції академік НАН України Юрій Якименко, на розгляд учасників винесено 185 доповідей з 250 надісланих на її адресу. Ці доповіді вже опубліковані у спеціальному виданні, яке входить до провідних міжнародних наукометричних баз. Науковці працюватимуть у трьох секціях: «Micro- and Nanoelectronics» («Мікро- та наноелектроніка»), «Biomedical Electronics and Signal Processing» («Біомедична електроніка і обробка сигналів») та «Electronic Systems» («Електронні системи») (робочою мовою конференції є англійська, тому назви секцій подаються англійською).

«Дуже важливо, що студентам і аспірантам КПІ ім. Ігоря Сікорського, які здобувають освіту за відповідними спеціальностями, було надано змогу безкоштовно зареєструватися для участі в цій конференції і безпосередньо долучитися до її роботи, – зауважив Юрій Якименко. – Зокрема, для студентів ФЕЛ це додаткова можливість почути про досягнення і проблеми сучасної електроніки безпосередньо від провідних фахівців світу та ще й узяти участь в обговоренні найнагальніших питань галузі».

Заходи в межах конференції проходитимуть упродовж 22–24 квітня. Докладніше про програму та розклад її роботи див. на сайті: http://elnano.kpi.ua/.

Нагадаємо, раніше ми писали, що Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського працює над третім наносупутником, який досліджуватиме землю та космос.

Джерело: kpi.ua

Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського працює над третім наносупутником, який досліджуватиме землю та космос

У Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського розробляють нові наносупутники серії PolyITAN формату CubeSat. Їх застосовуватимуть для вивчення космосу й процесів, що відбуваються на Землі. Один із супутників – PolyITAN-3 – планують запустити на навколоземну орбіту вже 2021 року.

«Супутник розробляємо разом з Познанською політехнікою – вона частково спонсоруватиме закупівлю маховиків та деяких елементів для систем електроживлення», – розповідає Борис Рассамакін, керівник команди інженерів-розробників наносупутників.

На цей час інженерна модель PolyITAN-3 ще на стадії розробки, проте вже наступного року апарат зможуть використовувати для дистанційного зондування Землі, екологічного моніторингу, прогнозу землетрусів та досліджень іоносфери. Головне завдання супутника – робити фото та передавати дані на Землю.

«Третій PolyITAN передаватиме зображення Землі: фотографуватиме та скидатиме ці дані для досліджень. Він вирізняється тим, що має додатковий блок для зйомки та спеціальні крила, які дають змогу збільшити електроживлення супутників», – ділиться інженер-розробник наносупутників Іван Старовіт.

Воднораз із третім PolyITANом команда працює над створенням трьох наступних наносупутників. Кожен з них виконуватиме свою місію у космічному просторі.

Наприклад, PolyITAN-4 планують застосовувати для біоекспериментів з рослинами та місячних програм. П’ятий PolyITAN – для дослідження електронного поля Землі та характеристики земних катаклізмів, як-от: землетруси й цунамі.

Нагадаємо, перший тестовий КПІшний наносупутник PolyITAN-1 запустили на навколоземну орбіту у червні 2014-го, і команда досі отримує з нього сигнали та всю необхідну інформацію. Другий супутник – PolyITAN-2-SAU – отримував виміри нижньої термосфери Землі для дослідження змін клімату. Він був створений у рамках міжнародного космічного проєкту QB50 і запущений в космос 2017 року.

Джерело: kpi.ua

КМДШ відкриває інноваційну школу на Осокорках і запрошує на онлайн-екскурсію і тестування

У вересні 2020 року на Дніпровській набережній, 14 функціонуватиме школа повного дня – Креативна Міжнародна Дитяча Школа (КМДШ). Це мережа приватних шкіл з восьмирічною історією і практичними методами викладання.

Як вчать в КМДШ

Що за теорією почнеться цікавий досвід або проєкт – знає кожен учень цієї школи. Часто буває навпаки – вивчення теми починається з практичного дослідження. Такий підхід дозволяє дітям самостійно прийти до якогось висновку і отримати знання, виходячи з досвіду.

Ще в школі використовують метод інтегрованого навчання. Це коли на занятті розглядають одну тему, але при цьому досліджують її з точки зору двох і більше дисциплін. Так школярі вчаться розуміти логічну послідовність і взаємозв’язок між явищами і процесами.

У молодшій школі є «хвильові занурення», практично те ж саме, що і інтегроване навчання. В цьому випадку молодші учні досліджують якусь глобальну тему крізь призму всіх дисциплін цілий місяць.

Компетенції

Сучасна школа – це про досвід і вихованні особистості. Вміти працювати в команді, здатність генерувати сміливі ідеї і знаходити багато різних способів їх реалізації, критично мислити, приймати креативні рішення – без цих компетенцій неможливий як особистісне, так і професійне зростання будь-якої людини. Тому починати їх розвиток потрібно з дитинства.

Саме тому в КМДШ учні проходять профорієнтацію; відвідують реальні компанії, щоб дізнатися, як вони функціонують зсередини; вивчають менеджмент; працюють в командах; захищають соціальні та бізнес-проєкти; проводять реальні дослідження; вивчають кілька іноземних мов і спілкуються з native speakers; їздять за програмами обміну в престижні іноземні школи; проходять курс «Я-особистість», на якому вчаться ставити цілі, управляти емоціями, якісно взаємодіяти з іншими.

Такі підходи сприяють тому, що учень розвивається як сильна особистість, яка здатна творити креативне майбутнє. Саме в цьому полягає мета КМДШ.

Вже у вересні в Києві буде функціонувати ще одна школа – на Дніпровській набережній, 14.

КМДШ запрошує батьків і школярів на онлайн-екскурсію. Також учні можуть пройти вступне тестування теж в режимі онлайн.

Дізнатися більше про КМДШ і зареєструватися на онлайн-екскурсію можна за посиланням.

Джерело: ain.ua

Проєкт “Академ.Сіті”

14 лютого 2020 року Інноваційний центр Київського академічного університету (КАУ) провів стратегічну сесію представників науково-дослідних інститутів НАН України, що розташовані в Академмістечку. Під час сесії було розглянуто питання щодо формування основних завдань та плану дій зі створення наукового парку “Академ.Сіті”.

На заході були присутні представники Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, Інституту біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Інституту прикладних проблем фізики і біофізики НАН України, Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України та Інституту технічної теплофізики НАН України.

На основі попереднього анкетування керівників інститутів Академмістечка щодо завдань зі створення наукового парку “Академ.Сіті” та форм можливої співпраці фахівці Інноваційного центру КАУ запропонували план перших кроків для формування наукового парку.

Керівник проєкту “Академ.Сіті”, заступник директора КАУ з розвитку та інновацій, заступник директора з наукової роботи Інституту математики НАН України доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк виступила з короткою презентацією, де підсумувала пропозиції інститутів, виокремивши 4 пріоритетні сфери співпраці, на які є запит:

  1. Реклама розробок і пошук замовників.
  2. Free Space: майданчик для співпраці.
  3. Інформаційні послуги / сервіси.
  4. Представлення спільних інтересів інститутів Академмістечка в органах влади.

Під час стратегічної сесії, яку вела Президент Всеукраїнської асоціації консультантів з управління Олена Юзькова, було визначено спільне бачення інститутами плану дій для досягнення поставлених завдань із розбудови наукового парку “Академ.Сіті”. Як наслідок, сформовано робочі групи з представників інститутів Академмістечка та КАУ для роботи над планом дій відповідно до узгоджених напрямів.

Джерело: nas.gov.ua

Лекція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику України»

5 квітня 2020 року о 16:00 у Київському Будинку вчених НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 45а, зупинка метро «Золоті ворота») у межах лекторію «Наукові зустрічі \ Scientific meetings» відбудеться лекція наукового співробітника Інституту газу НАН України кандидата технічних наук Костянтина Сімейка.
Під час лекції слухачі дізнаються про сучасний стан атомної енергетики України та провідні розробки українських вчених у цьому напрямку. Будуть описані світові тенденції розвитку атомної енергетики, зокрема ядерні системи IV покоління.
Також буде приділена увага причинам та наслідкам аварії на Чорнобильській АЕС та АЕС «Фукусіма».

Місце проведення: Київський будинок вчених НАН України (вулиця Володимирська, 45а, зупинка метро “Золоті ворота”)

Координатори лекторію «Наукові зустрічі \ Scientific meetings»:

– докторант Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України кандидат історичних наук Сергій Жабін;

– старший науковий співробітник Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України кандидат хімічних наук Антоніна Редькіна;

–  науковий співробітник Інституту газу НАН України кандидат технічних наук  Костянтин Сімейко.

Джерело: nas.gov.ua