Tag Archives: Україна

8-9 грудня триватиме 1-й Німецько-Український енергетичний день

Шановні пані та панове,
шановні члени AHK Ukraine!

Маємо честь запросити Вас на 1-й Німецько-Український енергетичний день, що відбудеться 8-го та 9-го грудня 2020 р. в онлайн-форматі.

26 серпня 2020 року між Україною та Німеччиною була підписана Спільна заява про започаткування Німецько-Українського енергетичного партнерства, що стало початком нового рівня діалогу та співпраці між обома країнами у сфері енергетики.

1-й Німецько-Український енергетичний день стане першим публічним заходом, де будуть представлені напрями майбутньої співпраці, а також обговорюватимуться актуальні питання у сфері енергетики.

Німецько-Український енергетичний день – центральна щорічна подія в межах Німецько-Українського енергетичного партнерства, що об’єднає урядовців, представників бізнесу та експертного середовища обох країн з метою обміну досвідом і розвитку й поглиблення економічної та політичної співпраці.

1-й Німецько-Український енергетичний день проводиться за спільної ініціативи Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWi) та Міністерства енергетики України (Міненерго).

Програму, реєстрацію, детальну інформацію про 1-й Німецько-Український енергетичний день Ви знайдете тут:

https://energyday.online/

Захід організовано Німецьким енергетичним агентством (dena) за участю Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK Ukraine).

Будемо раді Вашій участі!

У разі виникнення будь-яких запитань просимо звертатися до Юліанни Вельбовець yulianna.velbovets@ukraine.ahk.de  або Євгенії Кралюк  eugenie.kralyuk@ukraine.ahk.de .

Джерело: email

В Одесі відбулася бізнес-контакт біржа

23 жовтня 2020 р. на базі Одеського національного економічного університету відбулася Бізнес-контакт біржа.

Головна мета заходу – це можливість налагодження прямих економічних зв’язків між реальним сектором економіки та науковими установами, сприяння впровадженню інновацій та трансферу технологій.

Організатори:

  • Одеський регіональний центр трансферу знань і технологій,
  • Одеський національний економічний університет,
  • Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

 

Адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, б. 26.

 

Відео події:

https://drive.google.com/file/d/1e27dcDOk8dfTrY_Z_CJdCHRNa5zaC-gz/view

https://drive.google.com/file/d/1XQ1tFR_dxbp_7-HJGv4RRtrnlnY2vOig/view

 

Джерело: facebook.com, email

24 листопада відбудеться Українсько-латвійський онлайн бізнес-форум

Українсько-латвійський бізнес-форум за участю керівництва ТПП України та ТПП Латвії,  голови Торгового Дому «Україна» в Латвії,  керівника українського офісу Державної Агенції інвестицій та розвитку Латвії (LIAA), представників дипломатичних місій обох країн.

Програма заходу включатиме пленарну частину, в якій будуть висвітлені найближчі перспективи та пріоритетні напрями українсько-латвійського економічного співробітництва, умови ведення бізнесу в Україні та Латвії, досвід інтеграції латвійської економіки до єдиного ринку ЄС та інші актуальні питання, після чого відбудуться В2В-переговори між представниками ділових кіл.

РЕЄСТРАЦІЯ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScycczmjHTlDQYOjG2tsoOk40dt2IYXcTyV7H4Hq5e4sahHbg/viewform

Цільова аудиторія форуму – насамперед український бізнес, зацікавлений у виході на ринки ЄС та зокрема Латвії.

Під час вебінару учасники з першоджерел дізнаються про напрацьовані Латвією інструменти залучення зовнішнього фінансування з фондів ЄС, діяльність та послуги Торгового Дому «Україна» в Латвії, спрямовані на практичну підтримку українських компаній  у просуванні їх продуктів та послуг на ринки Балтії та ЄС, актуальні інтереси латвійського бізнесу на цільових українських ринках, можливості фінансової підтримки спільних проектів та підприємств по лінії LIAA, діяльність ТПП Латвії з активізації українсько-латвійського співробітництва, успішні приклади українсько-латвійської ділової співпраці та багато іншого, зможуть поставити кваліфікованим експертам свої запитання (питання за тематикою вебінару можна також ставити заздалегідь у формі для реєстрації).

Україна може запропонувати Латвії продукцію аграрної, текстильної, харчової, хімічної  промисловості, чорні та кольорові метали та вироби з них,  послуги ІТ-сектору.

Латвія цікава Україні своїми налагодженими логістичними каналами, включно з торговими портами Балтійського моря, можливостями просування української продукції на ринки країн Балтії і далі до ЄС (АПК, машинобудування, сировинна група та ін), туристичними послугами. Основні статті імпорту з Латвії до України –  транспортні засоби, локомотиви, електричні машини, фармацевтична продукція, напої, м’ясні та рибні продукти.

Детальна програма заходу буде оприлюднена найближчим часом на сайті ТПП України

Організаційно-фінансові умови участі:

Формат заходу: офлайн – зал Колізей, ТПП України (Велика Житомирська 33 )

Робочамова: російська.

Вартістьучасті – 360 грн (вкл.ПДВ)

Попередня реєстрація участі – обов’язкова.

СПОНСОРСТВО:  компаніям, які прагнуть підвищити свою пізнаваність і презентувати свої продукти та послуги широкому загалу учасників і гостей форуму, пропонується можливість виступити партнером заходу.

СПОНСОРСЬКИЙ ПАКЕТ

Контакти для зворотного зв’язку:

Анна Любима (ast-ier@ucci.org.uadept.ier@gmail.com, тел.: +38 095 546 65 09)

Ольга Бондаренко, т. (044) 461 98 07 08, м. 067 216 17 82, boi-ier@ucci.org.ua

Юлія Єгорова, т. (044)  461 98 07,  м. 050 942 69 66, yys-ier@ucci.org.uayegorova249@gmail.com

Валерія Забашта, т (044) 584 28 15, м. 050 366 49 97, valeryz.2393@gmail.com, zva-zed@ucci.org.ua

Акредитація ЗМІ – yas-pr@ucci.org.ua (Прес-служба залишає за собою право відмовити у акредитації)

Увага! Компаніям, які прагнуть підвищити свою впізнаваність і презентувати свої продукти та послуги широкому загалу учасників і гостей онлайн-зустрічі, пропонується можливість виступити партнером заходу. У разі зацікавленості прохання звертатися за більш детальною інформацією за вищевказаними контактами.

 

Джерело: Торгово-промислова палата України 

Оголошено конкурс проєктів наукових досліджень та розробок, які отримають державне фінансування з 2021 року

Триває щорічний конкурсний відбір проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних та експериментальних розробок за участю закладів вищої освіти та наукових установ, які належать до сфери управління МОН. Виконання та фінансування досліджень за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» розпочнеться з 2021 року.

Перший етап конкурсу відбудеться до 25 листопада 2020 року в єдиній інформаційній системі «Наука в університетах» відповідно до наказу МОН. Наступним кроком, з 2 до 25 грудня, буде розгляд та затвердження результатів експертизи проєктів досліджень і розробок на засіданнях секцій за фаховими напрямами та на засіданні Наукової ради МОН. Результати конкурсного відбору будуть оголошені до 8 січня 2021 року.

Цьогоріч перевага  буде надаватися проєктам, що спрямовані на підвищення обороноздатності і національної безпеки держави.

Мінімальна вартість на рік дослідження або розробки, які плануються, становить 300 тис. гривень, а максимальна – 1 500 тис. гривень. Кожний заклад вищої освіти або наукова установа мають подати на конкурс проєкти, сукупна планова вартість яких на рік не перевищує 150% обсягу коштів, що вивільняються у 2020 році.

Джерело: МОНУ

Бізнес-контакт біржа по сприянню впровадження інновацій та трансферу технологій

23 жовтня 2020 р. на базі Одеського національного економічного університету відбудеться Бізнес-контакт біржа.

Головна мета заходу – це можливість налагодження прямих економічних зв’язків між реальним сектором економіки та науковими установами, сприяння впровадженню інновацій та трансферу технологій.

Організатори:

  • Одеський регіональний центр трансферу знань і технологій,
  • Одеський національний економічний університет,
  • Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

 

Адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, б. 26.

 

Джерело: facebook.com

Заявку до реєстру об’єктів інтелектуальної власності тепер можна подати онлайн

Починаючи з 19 жовтня 2020 року у Державній митній службі України запрацював оновлений реєстр об’єктів права інтелектуальної власності.

Як повідомляє Європейська бізнес-асоціація, серед важливих нововведень – заяву на включення до реєстру відтепер можна подати в електронній формі через особистий кабінет на порталі «Єдине вікно». Раніше це можна було зробити тільки в паперовій формі.

  • Сама форма подачі заяви також оновилася відповідно до європейського прототипа і дозволяє подавати заявку відразу на кілька об’єктів інтелектуальної власності, з можливістю прикріпити всі необхідні додаткові матеріали.
  • Також відбулося оновлення реєстрації у митному реєстрі об’єктів інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
  • Прийняті зміни, в тому числі, спрямовані на боротьбу з підробками і піратством. Так, представники митних органів тепер мають чіткі інструкції щодо того, як встановити належність товару до оригінального, що в свою чергу забезпечує неприпустимість ввезення на територію України контрафактного і піратського товару.
  • До моменту вичерпання об’єктів зі старого реєстру він буде діяти паралельно з новим.

Джерело: ain.ua

Міжнародна IT-конференція Devoxx 2020: ексклюзивно в Україні та повністю безкоштовно

6 та 7 листопада в Україні відбудеться міжнародна конференція Devoxx — одна з найпопулярніших подій світу навколо Java, яка покриває також і багато інших тем про: Cloud, DevOps, Reactive Systems, Microservices, Machine Learning.

Конференції та інші тематичні події під брендом Devoxx та афілійованим Voxxed Days проходять у Британії, Бельгії, Франції, Польщі, Греції, Марокко та Білорусі. Однак цього року Devoxx стане ексклюзивом для України — лише в нашій країні партнери та організатори наважились перенести таку масштабну подію в онлайн-формат. І зробити її повністю безкоштовною.

Чому безкоштовно?

Devoxx завжди був і буде конференцією, головною метою якої є не прибуток, а об’єднання однодумців задля розвитку ІТ-індустрії. А завдяки онлайн-формату цього року організаторам вдалося відмовитись від певної частки видатків, притаманних «класичним» конференціям.

Однак «безкоштовно» не означає «неякісно». Devoxx — потужний міжнародний бренд з понад десятилітньою історією успіху, тому має найвищі стандарти організації, не дивлячись на новий формат.

Усі витрати, пов’язані з організацією та технічним забезпеченням конференції, взяли на себе партнери Devoxx 2020, серед яких: EPAM, Luxoft, Infopulse, Svitla, NiX, Lunatech, Sigma Software, Grid Dynamics, Itera, DNSimple.

Саме тому участь у Devoxx 2020 повністю безкоштовна для слухачів. Долучитися до події може будь-який ІТ-спеціаліст.

Яких змін зазнає конференція через онлайн-формат?

Не дивлячись на повний перехід в онлайн, команда організаторів подбала про те, щоб досвід учасників Devoxx 2020 нічим суттєво не відрізнявся від офлайн-зустрічей.

Суть та структура конференції не змінились — це два насичені дні, 9 треків, більше 30 досвідчених експертів-спікерів та можливості для нетворкінгу.

Хто бере участь у події?

Цього року український Devoxx має всі шанси зібрати рекордну кількість учасників за всю історію існування франшизи. Організатори очікують об’єднати понад 10 тисяч розробників та ентузіастів, які цікавляться Java та суміжними темами.

Традиційною аудиторією Devoxx, і цей рік не є виключенням, є розробники Middle та Senior рівнів з усього світу. А завдяки онлайн-формату частка учасників з країн Східної, Центральної та Західної Європи, Північної та Південної Америки суттєво зросла і сьогодні становить близько 30% від загальної кількості зареєстрованих слухачів.

Чиї виступи точно не варто пропустити?

Ще одна перевага онлайн-формату — можливість усім разом відзначити 25-річчя мови програмування Java. Цьогоріч свою участь підтвердили вже понад 30 відомих експертів та гуру світу Java. Кожна тема — ретельно відібрана організаційним комітетом Devoxx, кожна доповідь — унікальна та покликана дати відповідь на найбільш актуальні питання розробників: від провідних технологічних трендів до збільшення власної продуктивності.

Але все ж, аби ви не загубилися у різноманітті контенту конференції, ми підготували для вас перелік спікерів, виступи яких слід відвідати кожному.

Ключова ідея Devoxx — об’єднати розробників та ентузіастів зі всього світу навколо теми Java та супутніх технологій. І в період глобальної пандемії, коли міжнародні подорожі обмежені, особливо важливо підтримувати комунікацію та дух спільноти. Саме вони є одними з головних драйверів розвитку ІТ-індустрії.

Український Devoxx 2020 однозначно увійде в історію — це перша конференція серії, яка пройде в онлайн-форматі та перша подія франшизи, яка об’єднає рекордну кількість слухачів. А ще цього року Devoxx — справжній ексклюзив світу ІТ-подій, проведення якого стало можливим завдяки зусиллям українців.

Джерело: ain.ua

Український стартап представив триколісний електричний велосипед

З причепом.

Український стартап Delfast представив нову розробку. На цей раз українці створили триколісний електричний велосипед Trike з невеликим причепом для здійснення доставок, пише сайт shotam.info.

Максимальна швидкість завдяки електричному 750-ватному двигуну становить 34 кілометри на годину, а запас ходу без підзарядки починається від 70 км і може досягати 110 км.

Відзначається, що велосипед зможе перевозити до 300 кг вантажу.

Вартість одного примірника Trike становить $ 3799.

 

Джерело: hubs.ua

Український стартап TripMyDream запустив додаток для мандрівників

13 жовтня 2020 року, український стартап, продуктом якого є сервіс з пошуку дешевих квитків TripMyDream, запустив однойменний додаток для мандрівників. За два дні він вийшов в топ-3 за кількістю завантажень в категорії «Подорожі» в українському App Store.

Співзасновник сервісу Андрій Буренок розповів AIN.UA про те, як працює додаток, про показники сервісу TripMyDream в період карантину і скільки в цілому може втратити галузь подорожей.

Як працює програма

tripmydream — мобільний додаток для пошуку вигідних авіаквитків, яке об’єднує всі доступні функції сервісу TripMyDream.

Користувачам доступно:

  • прогнозувати ціни на авіаквитки за технологією TripMyDream. Як зазначив Андрій Буренок, воно дозволяє визначити вартість з точністю до 85% на понад 200 маршрутах з України по всьому світу;
  • детальна інформація про міста, країни, вигідні пропозиції, а також поради про способи і варіанти для подорожей;
  • фільтри швидкого пошуку;
  • швидкі повідомлення про зниження або зростання цін на авіаквитки за певними напрямами.

На момент запуску, додаток tripmydream доступний для завантаження лише користувачам iOS. Розробка версії на Android найближчим часом не планується.

«Щоб розробити додаток на Android потрібно або заробити більше коштів (нинішній ринок цього зробити не дозволяє), або зважитися на пропозиції від розробників, які пропонують зробити безкоштовно. Однак вони не зроблять якісний продукт», – засновник TripMyDream Андрій Буренок.

Мобільний додаток хотіли запускати з самого початку, разом з появою онлайн-сервісу TripMyDream в 2017 році. Однак на той момент, команді не вистачало необхідної експертизи і вільних коштів для розробки. У зв’язку з цими, додаток почали готувати в 2019 році. За словами Буренка, розробників знайшли за допомогою тендера, нею стала компанія ICE-CREAM Development. Від створення концепції до релізу пройшов рік.

Чого очікувати на ринку подорожей

За словами Андрія Буренка, найближчим часом ринок подорожей залишиться на рівні карантинних місяців. Причиною цьому – чітке зонування країн, в які можна літати, а також безліч ризиків.

«Зараз люди шукають варіанти для подорожей. У порівнянні з докарантинним періодом, попит з пошуку впав в половину, а з продажу – впав ще більше. Люди шукають, але не купують. Це пов’язано з ризиками купити квиток і не полетіти, а також складнощами повернути витрачені кошти».

На думку Андрія Буренка, галузь туризму в 2020 році втратить кілька трильйонів доларів. За його словами, від початку пандемії близько 120 000 співробітників сфери скоротили. Багато авіакомпаній на межі банкрутства і беруть кредити у держав.

«Наприклад, в січні 2020 року у TripMyDream був пік. Виручка компанії досягла позначки в районі $ 100 000. У лютому ми просіли на 40% по авіаквитках, в березні – на 80%, а в квітні – на 90%. Ми скоротили всі бюджети на рекламу», – додав Андрій.

Про те, як на сервіс і ринок подорожей в цілому вплинула коронакриза, Андрій Буренок розповідав AIN.UA раніше в бліц-інтерв’ю.

Джерело: ain.ua

Авторські права і патенти: що врахувати хайтек-стартапам ще на старті (на прикладі HDMI)

Патентний повірений, СЕО компанії IPStyle Марія Ортинська в колонці для AIN.UA розповідає про те, як стартапи можуть монетизувати інтелектуальну власність. І з чим можуть зіткнутися, якщо працюють з hardware – на прикладі того, як монетизуються авторські права на популярну технологію HDMI


Об’єкт монетизації – HDMI

HDMI – це не просто кабель, який з’єднує ноутбук з телевізором, проектором, а певний інтерфейс (прим. – не плутати з графічним). По суті – це спосіб взаємодії двох пристроїв для передачі звуку і відео з високою роздільною здатністю.

Використовувати цей інтерфейс можна, але тільки за гроші. Як змусити платити інших гроші за використання своєї технології? Запатентувати винаходи, зареєструвати торгові марки, а, можливо, і дизайн.

Бізнес-союз

Права на HDMI можуть належати різним компаніям, але їх управлінням займається HDMI Licensing Administrator Inc, яку заснували шість найбільших гравців ринку: Hitachi, Matsushita Electric Industrial, Philips, Silicon Image, Sony, Thomson.

А якби компанії не об’єдналися?

Тоді у кожного виробника був свій роз’єм, свій кабель. Як результат – незручність для користувача, адже при покупці пристроїв різних виробників йому довелося б перевіряти їх на сумісність, розбиратися який був прихід для якого кабелю потрібен, використовувати різні перехідники.

Висновок: з конкурентами можна і навіть потрібно об’єднуватися. Головне – розуміти мету, вміти домовлятися і створювати цінність, в даному випадку – для користувача.

Гроші де?

Якщо ви плануєте робити пристрій з HDMI, то у вас є дві опції. Перша: замовити його у так званого HDMI adopter. Друга: самостійно стати HDMI adopter.

По суті, adopter є ліцензіатом (особою, яка використовує права інтелектуальної власності) і платить власнику певну винагороду. Або річний збір – $ 5 000 або $ 10 000 (в залежності від обсягу виробництва), або роялті – до 15 центів за кожен пристрій з HDMI.

15 центів – стандартна сума. Але, наприклад, якщо ви використовуєте лого HDMI на пристрої і промоматеріалах, то платіж зменшується до 5 центів.

Відповідно, кожен виробник, який використовує HDMI в своєму пристрої, тим самим спонукає інших виробників використовувати і популяризувати HDMI.

Висновок: правильно побудована система ліцензійних відрахувань гарантує не тільки стабільний і високий дохід, а й сприяє просуванню технології і, відповідно, ще більші надходження від неї. Замкнуте коло, але в хорошому сенсі.

Диверсифікація

Свого часу як альтернатива HDMI був створений Display Port, який дозволяє насолоджуватися яскравими фарбами повнометражних фільмів і високою швидкістю в «великовагових» відеоіграх.

Video Electronics Standard Association (VESA), приймаючи цей стандарт відеоінтерфейсу, анонсувала його безкоштовним – на противагу HDMI. І так було більше 10 років, до 2015 року. Сьогодні виробники пристроїв, оснащених роз’ємом для підключення такого проводу, платять ліцензійних платіж в розмірі 20 центів за кожну одиницю техніки.

Висновок: проектуючи продукт – будь то навушники, Wi-Fi-пристрій для доступу до стрімінгових сервісів з дому або навчальні VR-тренажери для дітей, важливо керуватися не тільки вартістю використовуваної технології на поточний момент, а й можливістю диверсифікації «ризиків». Переробити готовий продукт – дорого, та й не завжди можливо.

Просте, але золоте правило

Навіть самі типові і, здавалося б, загальнодоступні технічні та технологічні рішення запатентовані, їх назви зареєстровані як ТМ, а значить – незаконне їх використання, пов’язане з виробництвом, продажем, ввезенням, маркуванням продукції, рано чи пізно обернеться юридичними і репутаційні перешкодами.

У тому числі – неможливістю залучити інвестиції, заблокованими продажами на маркетплейсах, а також багатотисячні позовами.

Наприклад, HDMI Licensing Administrator активно захищає свої права, що проявляється у відстеженні контрафактної продукції на eBay, Amazon та інших онлайн-майданчиках.

Проти продавця «несанкціонованої» продукції можуть подати позов до порушення прав на ТМ HDMI, а також позбавити його статусу продавця. Його продукцію можуть зупинити на митниці – можна втратити всю партію товару з усього лише одного «нелегального» напису HDMI. Йому буде закритий доступ виставлятися зі своєю продукцією, пристроєм на виставках, наприклад, CES.

Висновок: перед впровадженням нової технології, виробництвом продукції слід обов’язково провести патентні дослідження, пошуки на схожі ТМ і переконатися в “чистоті” свого продукту. Таким чином можна оцінити ризики порушення чужих прав і, що важливо, знайти спосіб їх усунути.

Джерело: ain.ua