Економічна криза – як протистояти разом?

Отже, маємо ідеальний шторм. Пандемія, економічна, соціальна та політична кризи разом взяті. Карантин став тригером, який тільки прискорює ряд кризових явищ, що й так назрівали, зокрема – економічну кризу, включно з падінням промисловості, про які вся владна верхівка багато говорить з початку року. Й нам всім хочеться вірити, що в новому уряді зібрались анти-кризові менеджери екстра класу. Однак перші дії та рухи нових міністрів свідчать радше про продовження риторики популізму, ніж про справжні анти-кризові заходи та стимулюванням економіки. Принаймі, ясності про те, яким чином уряд хоче балансувати чисельні обмеження ділової активності з викликами наповнення бюджету та зупинки вже існуючих кризових явищ – немає ніякої.

Головний сценарій падіння

Якщо взяти до уваги головні чинники падіння промисловості в останніх 2-х кварталах, то ними є всього три – 1) погіршення цінової кон’юнктури на світових ринках для експортерів сировини, 2) рецесію на світових ринках (зокрема, падали в кінці 2019 й чимало промислових ринків ЄС), 3) штучне укріплення гривні.

Зрозуміло, що новий обвал фінансових ринків та нафтова криза ще більш негативно впливають на перші 2 чинники. Курс гривні пішов у вільне плавання, але навряд чи це сильно допоможе нашим експортерам. З введенням тотального карантину в дію вступає ряд нових чинників

• Свідома зупинка кількох вагомих індустрій – як туризму, ресторанно-готельного бізнесу, торгівельного та транспорту (авіа- та залізничного). Все разом  – це сотні тисяч або й більше мільйона робочих місць. Для прикладу, одна тільки Укрзалізниця – це більше 200 тис працівників, отже (з сім’ями) близько 1 млн чоловік, що попали зараз в повну залежність від державного бюджетау. А туризм та ресторанно-готельний бізнес є по суті головним джерелом наповнення місцевих бюджетів у таких містах як Львів. А що робити дрібним, самозайнятим підприємцям з торгівлі, які просто зараз втратили головне джерело доходів?
• Обмеження та перебої в логістиці. Закриття кордонів та транспортних сполучень, автоматично блокує або перериває ряд ланцюжків торгівельних операцій – як експортних, так і імпортних. Які втрати вже зараз несе нас бюджет, можна тільки здогадуватись, точних цифр немає.
• Масове переведення працівників на дистанційний режим роботи не сприяє зростання продуктивності праці, а радше навпаки.
• Фінансова криза провокує паніку та зупинку угод та нових інвестицій. Перші опитування спільноти в мережах ясно показують, як реагує бізнес – трендом №1 йде «замороження нових угод та інвестицій».  Далі – зниження купівельної спроможності.

Отже, як ці нові чинники розгортаються в часі і які збитки наносять підприємствам та державному бюджету – важко оцінити. Зрозуміло тільки, що вони вже обчислюються сотнями мільйонів гривень. Зрозуміло, що в Україні зараз різко падатиме внутрішній ринок з всіма чисельними та пов’язаними ланцюжками – адже навіть ті сотні тисяч виведених з операцій працівників, – це споживачі тих же споживчих товарів, які вироблять чисельні галузі харчової та інших галузей.

Всі економісти в один голос кажуть про те, що макро-економічна та фінансова стабільність – запорука керування ситуацією в цих умовах. Однак наш уряд діє по-іншому – замість того, щоб швидше домовлятись з МВФ, він скликає на нараду олігархів й просить їх допомоги. Тільки дуже наївні люди можуть надіятись, що пан Ахметов та Коломойський будуть будь-що робити для економіки країни просто так з благодійних намірів. Очевидно, що економіка попадає зараз в ще більшу залежність від кількох олігархів. А це означає, що саме їх інтереси – а не малого та середнього бізнесу, – будуть драйверами рішень в більшості випадків.

Також уряд явно недоговорює правду про чинник часу. Більшість прогнозів як світі, так і в ЄС кажуть що карантинні заходи можуть затягнутись до червня – липня. Отже, – й враховуючи лаг часу з нами, – наш пік епідемії може прийтись на кінець квітня, а запобіжні заходи затягнутись аж до серпня. Яким чином, це витримає наша економіка – жодних пояснень від уряду немає.

В цих умовах нам годі навіть сподіватись на будь-яку значну допомогу від своєї держави, як це робить зараз Євросоюз чи Штати, вкидаючи в свої ринки мільярди євро та доларів на стимулювання економічної активності та споживацького попиту. Максимум, що придумав наш уряд та парламент – це відтермінування в часі деяких видів податків, відсутність покарання за їх невиплату та скорочення перевірок. Надіятись, що це дійсно поверне чи хоча б утримає нам високий рівень ділової активності та довіру інвесторів просто смішно.

Отже, що робити? В АППАУ ми розглядаємо наразі кілька ініціатив, але впевнені, що ефект від них буде в рази більшим, якщо до них приєднаються інші бізнес-асоціації та партнери Industry4Ukraine. Головний засадничий принцип що стосується всіх пропозицій далі – ми маємо надіятись тільки на себе. Мова про низову само-організацію бізнесів, регіонів та галузей, і які здатні набагато ефективніше впливати на дії органів виконавчої влади, а також на своє середовище.

Ініціативи АППАУ для Industry4Ukraine

1. Створення сильного аналітичного центру, орієнтованого на промисловців.

В час, коли рішення бізнесу мали б базуватись на точних даних та максимально точних прогнозах – хоча в б короткостроковому періоді часу, – ми знаходимось в повній невідомості. Найбільш це стосується чисельних сервісних галузей, які в ланцюжку доданої цінності стоять позаду базових виробничих галузей споживацьких товарів. Ці прогнози та відповідні рішення вкрай необхідні для швидкої орієнтації та переформатування бізнесів. Наприклад, майже очевидно, що сьогодні в ріст піде внутрішній ринок окремих фармацевтичних товарів та медичних приладів. Але що, як і як надового буде відбуватись з іншими галузями? Що буде з імпортерами та експортерами по окремим ринкам? Наскільки серйозними є логістичні збої та як їх долати? Чи є можливі маневри та які можливості в фінансовій сфері?

Всі промисловці потребують точних та зважених аналітичних даних та рекомендацій по цим питанням.

АППАУ пропонує створити аналітичний центр, в який ввійде ряд аналітиків та керівників від бізнес-асоціацій, торгово-промислових палат та агенцій розвитку. Головні ролі та функції цього центру, відмінні від інших, вже існуючих

1. Фокус на промислових сегментах з регулярним висвітленням тенденцій в них, зокрема в експорті та імпорті
2. Прогноз сценаріїв розвитку по окремим галузям та сегментам
3. Вироблення рекомендацій для уряду та бізнесів

2. Створення Ради Industry4Ukraine, здатної перетворювати висновки аналітичного центру в дієві рішення, узгоджувати їх з іншими об’єднаннями промисловців й спільно переконувати уряд в необхідності тих чи інших кроків та планів дій. В цю Раду мають ввійти керівники кількох провідних промислових асоціацій, також аналітичних агенцій, торгово-промислових палат, регіонів та лоббістів, близьких до урядових структур.

Цей крок є необхідним, враховуючи низький рівень консолідації інтересів чисельних груп промислового та хайтек розвитку в нинішньому порядку денному, який визначається найбільшими об’єднаннями промисловців як Федерація Роботодавців України (ФРУ) чи УСПП. Зокрема, ми не бачимо, як наші колеги в своїх звертаннях до уряду враховують інтереси, але головне можливості ІТ-галузі та розробників високотехнологічних продуктів та рішень (тобто, представників Індустрії 4.0).

3. Прискорення цифровізації певних процесів та видів діяльності.

Український бізнес, всі промисловці мають значно прискорити в нинішніх умовах автоматизацію чисельних бізнес-процесів, в які сьогодні задіяний людський фактор та ручна праця. Всі ці процеси, які раніше потребували офісу та зібрання в ньому кількох, чи десятків й сотень працівників для адміністрування бізнесу мають бути автоматизовані та переведені в онлайн. Це стосується чисельних бізнес-процесів, як

• Документообіг підприємства
• Бухгалтерія
• Логістика, включно з управлінням закупівлями та постачаннями
• Маркетинг та продажі
• …

Більшість операцій в цих процесах можливо виконувати в онлайн й, перш за все, це стосується малого та середнього бізнесу. Сьогодні це питання не тільки зростання продуктивності, але забезпечення здоров’я працівників та відповідності карантинним заходам.

Те саме стосується багатьох операцій з виробничими процесами, хоча тут розглядаються інші причини та фактори. В першу чергу, ми говоримо про дефіцит кваліфікованих кадрів на певних виробничих ділянках, і де рішення можуть полягати в автоматизації та роботизації. Також великий попит на чисельних виробництвах будуть мати системи прогнозування, оптимізації виробничих процесів та швидкого переналаштування на нові продукти чи сервіси. Це рівень так званих систем MES-ERP, – вони є вже на багатьох підприємствах, але не використовуються в повній мірі.

У всіх зазначених випадках, «цифра», тобто точні, повні та релевантні дані, їх якісна обробка, автоматизація рутинних процесів мають сьогодні величезне значення для ефективних управлінських рішень, а також оптимізації роботи підприємств.

4. Прискорення кластеризації на регіональному та галузевому рівнях

Якби Україна на сьогодні мала розвинуті промислові кластери, ми б не мали таких проблем ні з аналітикою, ні з ланцюжками цінності, ні з розумінням  нових можливостей внутрішнього та зовнішнього ринків, ні з анти-кризовими заходами. На жаль, цього в Україні немає, і ми в цьому відношенні – одна з найвідсталіших європейських країн. Величезна перевага кластерів в ситуаціях як сьогодні – це їх здатність гнучко та швидко реагувати на зміни ринкового попиту. Іншими словами, окрема промислова асоціація національного рівня, наприклад виробників машин чи устаткування для нафтогазової промисловості, не може передбачити весь спектр економічних наслідків від змін попиту, й для всіх пов’язаних ланцюжків. Між тим, ці зміни можуть бути критичними не тільки економіки окремих регіонів, але й впливати на суміжні галузі, запускаючи негативний комулятивний ефект. Саме це ми й бачили в 2014 році по ряду східних та центральних регіонів, де підприємства були орієнтовані на експорт в РФ та інші країни СНД. Падіння експорту великих нафтогазових експортерів автоматично потягнуло вниз сотні суміжних підприємств з областей проектування, промислової автоматизації, будівельних та монтажних, інжинірингових компаній.

Як би в цих випадках діяли кластери ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування), які об’єднують всі ці суміжні сектори, які становлять один ланцюг доданої цінності? Вони набагато швидше би – а) аналізували ситуацію та прогнозували наслідки, б) переорієнтовувались на інші ринки, с) створювали б інші конфігурації ланцюжків цінності з іншими пропозиціям. Але сильних кластерів тоді не було, немає й зараз. Нагадаємо також, що надії на уряд в подібних випадках марні – це повністю доказав той же 2014 рік, коли всі наші машинобудівники та інші експортери залишились сам на сам з кризовою ситуацією.

Отже, зараз необхідно в рази прискорити ці процеси. АППАУ вже знаходиться в стадії формування кластерів ІАМ в Запоріжжі, Миколаєві, Одесі та Харкові, готується в Києві. Але якщо ми об’єднаємо зусилля з кількома потужними машинобудівними асоціаціями чи регіональними агенціями розвитку, ці процеси підуть значно швидше.

5. Прискорення інтеграції в глобальні ланцюжки цінності

Це ще один супер-важливий напрям змін, який потребує повної мобілізації та швидкої реакції на низовому рівні асоціацій та регіонів. Ситуація з COVID-19, перебої в китайській «фабриці світу», величезні фонди, що створюються на очах в ЄС та інших розвинутих країнах – все разом, це створює нові можливості для українських розробників ІТ, промислових  та високотехнологічних продуктів.

Але знову ж, «куди та як рухатись» – це питання аналітики та цілеспрямованих, свідомих та конкретних стратегій та програм дій, а не хаотичної реакції на спонтанний попит, який завтра зміниться. В рамках підготовки до гановерської виставки, яка зараз перенесена на липень, АППАУ готує національну стратегію Експорту та інтернаціоналізації української Індустрії 4.0. Велике місце в ній займуть стратегії інтеграції в глобальні ланцюжки, – раніше ми вже писали про це на сайті Індустрії 4.0.

*******

Резюмуючи. Платформа Industry4Ukraine має сильну ідеологічну основу у вигляді Маніфесту. Цей документ, безперечно, залишається нашим стратегічним курсом та орієнтиром у співпраці з державою. Водночас в 2019 році ми не змогли дійти до організації ефективної взаємодії й по відношенню до ключових викликів в реалізації положень Маніфесту. Можливо, зараз настав час включити наступну передачу й значно збільшити доцентровий рух до справжнього об’єднання та налагодження операційної ефективності між різними групами промисловців та хайтек, а також урядових структур. По кожному з вищезназначених напрямів, ми формуємо зараз конкретні плани. Для зустрічних пропозицій співпраці – пишіть нам на info@appau.org.ua

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ, член орг. комітету Industry4Ukraine

Джерело: industry4ukraine.net