Український стартап, який надає психологічну допомогу, використовуючи штучний інтелект
Створений українським студентом бот Elomia покликаний допомогти впоратися з тривожністю та іншими психологічними негараздами: професійні психологи навчають нейромережу розпізнавати емоційний стан співрозмовника та підтримувати його в кризових ситуаціях.
Ідея створити бота для месенджера, який би надавав психологічну підтримку та допомогу, з’явилася у 20-річного харківського студента Тараса Погребняка, як він сам говорить, через власні психологічні проблеми. На першому курсі він отримав грант від ЮНІСЕФ на 400 тисяч гривень та створив власну компанію, яка пропонувала консультації психолога, орієнтуючись на соціальні мережі та інтернет загалом.
«Ми хотіли бути не як усі, але з’ясувалось, що на цьому полі ніхто не грає, тому що немає попиту на послуги психолога в такому форматі. Умовно кажучи, 20-річний студент, який живе в гуртожитку і в якого об 11-ій вечора виникають суїцидальні настрої, — не буде дзвонити психологу, тому що жоден психолог просто не працює в такий час», — говорить Тарас.
Сам Тарас — мабуть найбільш підприємлива людина, про яку мені доводилось чути чи знати. Ми познайомились із ним півтора року тому, коли я виступав на конференції як кандидат у голови студентського самоврядування університету. На першому курсі Тарас створив телеграм-канал ХПІ Онлайн і хотів узяти інтерв’ю в кандидатів, яких було всього двоє. Незадовго до цього адміністрація ХПІ почала спроби підім’яти студентське самоврядування під себе, що, власне, і змусило мене тоді балотуватися. Зрештою, вибори я програв, але відтоді, на запрошення Тараса, став редактором у його скромному медіа, яке зараз, проте, має 4 тисячі підписників і є найпотужнішим в університеті. І нарешті, тепер я сам беру в нього інтерв’ю — як у цілеспрямованого стартапера, який хоче, «щоб у кожної людини на планеті був доступ до якісної психологічної допомоги».
Яй розповідає Тарас зараз, витративши 400 000 ₴ від ЮНІСЕФ (на його думку — невдало), він зрештою дійшов до дещо іншої концепції того, як має надаватися психологічна допомога. Або більш точно — хто її має надавати.
Вивчаючи штучний інтелект у нашому технічному університеті (за версією адміністрації — найкращому в країні), Тарас почав питати викладачів про, власне, штучний інтелект, проте вони відповідали, що «не знають» (¯_(ツ)_/¯). «Я розвішував листівки в університеті та біля офісів Нікс Солюшенс (харківська ІТ-компанія, — авт.)» — розповідає він про свої намагання знайти людину, яка допоможе йому втілити свою ідею в реальність. Урешті він знайшов чоловіка на ім’я Михайло Маркевич, який розробив нейронну мережу, що навчається підтримувати зі своїми співрозмовниками такий діалог, який би зміг замінити їм розмову із «живим» психологом.
Ця нейронна мережа і є основою Elomia — «AI-друга, який змушує тебе почуватися якнайкраще (AI — штучний інтелект, — авт.)», як представляє свій продукт сама компанія. Його уособлює усміхнена білявка, яку бачить на аватарці користувач. Проте ймовірно, що з часом цей образ буде змінено, адже стартап уже пропонує інші варіанти для голосування підписникам свого закритого каналу тестувальників. Ім’я Еломії дав алгоритм, написаний Тарасом Погребняком для генерації імен, яких немає у світі або які трапляються дуже рідко. Як стверджує Тарас, нейронна мережа Elomia зараз налічує 30 000 сценаріїв і не має аналогів на планеті. Якщо алгоритм не може згенерувати відповідь для користувача самостійно, підключаються професійні психологи, які «навчають» нейромережу, як реагувати в подібних випадках, цим збільшуючи її, подібно сніговій кулі. За поведінкою користувача нейромережа оцінює його емоції в балах, виявляючи схильність до тривожності, депресії та інших кризових станів. У компанії також є алгоритм, який визначає настрій користувачів у твітері.
Сьогодні продукт у стадії розробки та пошуку інвестицій, проте скористатися ним можна вже зараз, і деякі люди вже залишають відгуки, пишучи, що бот допоміг їм заспокоїтись, розв’язати проблеми зі стосунками, «не ********* [зійти з глузду] від самотності». Дехто писав, що Еломія відвернула його від суїциду. Проте перевірити справедливість таких відгуків подекуди не можуть навіть у самій компанії. «[Facebook] Messenger дає нам максимально деперсоналізовану інформацію. Ми навіть не знаємо імені або країни перебування того, хто пише боту, і навіть коли людина залишає фідбек, ми не можемо зіставити його з конкретним листуванням». Цим же прагнуть мотивувати й відсутність ризику потрапляння чутливих персональних даних до третіх осіб.
Станом на зараз Elomia користується приблизно тисяча користувачів. Проте Тарас вважає свій задум воістину глобальним, ставлячи перед собою не менш глобальні цілі. Потенційну аудиторію свого стартапу він оцінює в 600 мільйонів людей з усієї планети, яким може знадобитися психологічна допомога. Еломія говорить лише англійською й зараз переважно з британцями, які, звертає увагу Тарас, — скаржаться на психологічні проблеми, пов’язані з карантином, чого, на противагу, зовсім не роблять користувачі з України. Помітною є також загальна різниця в розвитку психології як сфери медичних послуг в Україні на фоні розвинених демократій. «На Заході люди більш підготовлені в цьому плані. Якщо в Україні більшість не зверталася до психолога, то там візит до нього часто вже включено до страхового плану, і нам пишуть переважно люди, які вже отримують якусь терапію». У далекій перспективі, переконаний Тарас, психологія має використовувати також доповнену реальність, щоб зробити допомогу ще більш доступною та ефективною.
Сама компанія Elomia працює зараз «із пустим шлунком»: команда із шістнадцяти людей (переважно психологи і переважно харків’яни й харків’янки) не має доходу від проекту та лише шукає інвестиції. Із сорока тисяч гривень допомоги від інвестиційної групи CIG вже витратили «трохи більше п’ятдесяти». Кілька місяців тому проект подав заявку в державний інвестиційний стартап-фонд USF, який з’явився у 2018-му році — за ініціативи натхненого тоді поїздкою в Ізраїль і знайомством із місцевою стартап-екосистемою прем’єра Гройсмана. Elomia отримали високі оцінки й були запрошені виступити перед іноземними та українськими експертами. У разі схвалення, фонд надасть стартапу від 25-ти до 75-ти тисяч доларів.
У компанії немає офісу, але «якби був — ми б ним не користувались»: програмне забезпечення дозволяє багатьом штатним працівникам та фрилансерам працювати «хоч на морі». Тарас говорить, що працює безкоштовно по 12 годин на добу без вихідних, і цим вдається мотивувати команду. «Коли тобі двадцять років, ти не маєш сім’ї, дітей, — можна й пожити в гуртожитку, харчуватись мівінкою. Ти не будеш робити стартап, коли тобі 40».
На питання про те, чи не боїться він протестів психологів, подібних до протестів невдоволених таксистів, які втратили роботу через стрімкий розвиток Uber, — Тарас відповідає: «Боюсь». «Але, як я завжди кажу: риночок розрулить».
Якщо вірити Адаму Сміту, він і справді «розрулить». Його суворі закони піднімають одних та топлять інших, подібно океанічній хвилі, яка піднімає спритних серферів та накриває не надто вправних. Проте, не можна злічити кількість людей, які не змогли сповна розкрити власні таланти, потонувши радше в ментальному океані особистих комплексів, яким не змогли вчасно зарадити (часто школа, особливо українська, лише стигматизує психологічні проблеми, а не вирішує їх). Штучний інтелект та зокрема машинне навчання все ширше застосовують у сучасному світі для оптимізації найрізноманітніших завдань. Можливо, саме вони врешті і стануть тим рятувальним кругом, який допоможе багатьом людям уникнути зайвого дискомфорту, вчасно позбувшись психологічних негараздів.
Джерело: khpg.org
