Перші конкурси Нацфонду досліджень стартують у травні, пріоритети – вирішення проблем безпеки, зокрема COVID-19, та підтримка провідних і молодих учених

Національний фонд досліджень (НФД) оголосить конкурс наукових і науково-технічних проєктів «Наука для безпеки людини та суспільства» з 12 травня та орієнтовно з 18 травня – конкурс «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Відповідне рішення прийняла наукова рада НФД під час онлайн-засідання 27-30 квітня 2020 року.

Мета конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» – підтримка найкращих наукових проєктів із вирішення  актуальних проблем безпеки людини та суспільства в Україні. Зокрема, за напрямами досліджень, пов’язаними з:

• біобезпекою людини та суспільства;
• біомедициною;
• екологією;
• кібернетичною та інформаційною безпекою;
• відповіддю на економічні, соціальні, гуманітарні виклики в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуацій, зокрема, медико-біологічні, економічні, соціальні, психологічні, гуманітарні та культурні наслідки пандемії COVID-19 і шляхи їх подолання.

Загальний обсяг фінансування конкурсу 2020 року становить 100 млн гривень.

Передбачаються два види проєктів: із терміном виконання в 2020 році та з терміном виконання впродовж 2020-2021 років. Максимальна сума фінансування проєктів на 1 рік – 5 млн гривень.

Науковий керівник та принаймні один виконавець проєкту повинні мати науковий ступінь, наукові публікації в періодичних виданнях, що індексуються Scopus та/чи WoS, та/або наукові монографії (для суспільно-гуманітарних наук) у відповідній галузі знань.

У другому конкурсі – «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» – підтримку зможуть отримати колективи, що складатимуться з провідних і молодих українських учених, які працюють на світовому рівні.

Конкурс є загальногалузевим (bottom-up) із загальним обсягом фінансування  2020 року – 150 млн гривень.

Проєкти будуть:

• із терміном виконання 2020-2021 рр. і загальним фінансуванням до 10 млн грн;
• із терміном виконання 2020-2022 рр. і загальним фінансуванням до 15 млн грн.

Колектив авторів проєкту – не більш як 7 дослідників, водночас не менш як половина мають бути молоді вчені (з зазначенням прізвищ). Крім цього, передбачено можливість залучати до проєкту до 3 асистентів із числа молодих учених і студентів – без зазначення прізвищ.

У конкурсі встановлюються жорсткі умови до наукового здобутку керівника проєкту. Так, керівником проєктів із математичних, природничих, технічних, біологічних, аграрних та медичних наук може бути тільки вчений, що має науковий ступінь і є автором (чи співавтором) або не менш як 5 публікацій за 2015-2020 рр., або не менш як 10 публікацій за 2010-2020 рр. у періодичних виданнях першого (Q1) та другого (Q2) квартилів за класифікацією Journal Citation Reports або Scimago.

Керівником проєктів із гуманітарних, суспільних, економічних, юридичних наук може бути вчений, що має:

• науковий ступінь;
• наукові публікації у фахових періодичних виданнях, індексованих у Scopus і WoS, або є автором наукової монографії (співавтором колективної монографії), виданої (або підготовленої до видання та анонсованої видавництвом) іноземною мовою за межами України, окрім країн СНД;
• є автором (співавтором) наукової монографії, виданої протягом останніх 5 років в Україні, яка (або) здобула нагороду (премію, відзнаку) національних чи міжнародних конкурсів, (або) отримала не менш як дві позитивні рецензії, опубліковані у міжнародних фахових наукових періодичних виданнях.

«Наукова рада фонду, в яку входить 30 провідних українських учених, прийняла рішення про старт перших двох конкурсів у травні. Умови конкурсів  направлені з одного боку на підтримку тих сфер нашої науки, які здатні в короткі строки дати відповідь на серйозні виклики безпеці України (зокрема, пандемії COVID-19), а з іншого боку – підтримати наших кращих учених та їхніх молодих учнів», – повідомив голова НФД Леонід Яценко.

Офіційні оголошення конкурсів будуть опубліковані на сайті НФД 12 та (орієнтовно) 18 травня. У них буде докладна інформація про вимоги до учасників, умови, час та місце проведення, перелік документів і спосіб їх подання, обсяг фінансування та тривалість проєктів, критерії відбору та оцінювання тощо.

«Ми готові до проведення першого конкурсу, він відбуватиметься виключно онлайн. Проєкти прийматимемо через спеціальний  програмний модуль на сайті фонду. Для проведення експертизи вже сформовано пул експертів – як українських, так і закордонних. Зараз їх загалом більше ніж  тисяча шістсот, далі триватиме відбір експертів конкретно під оголошений конкурс», – пояснив виконавчий директор фонду Борис Сорочинський.

Нагадуємо, що попри секвестр бюджету, цього року на роботу фонду вдалося зберегти майже 300 млн гривень.

«Ці кошти повинні отримати кращі українські науковці, щоб мати можливість проводити дослідження світового рівня в Україні. Ми відходимо від практики фінансування «всім потрохи»: державні ресурси треба концентрувати на підтримці унікального потенціалу, пріоритетних досліджень. І НФД має стати ефективним інструментом для цього», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Довідково: Національний фонд досліджень було створено 4 липня 2018 року. Одним із його важливих завдань є грантова підтримка досліджень і розробок українських учених попри їхнє відомче підпорядкування. Гранти можуть бути індивідуальні, колективні чи інституційні. Передбачається також грантова підтримка:

• розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок високого рівня;
• розвитку наукової співпраці, зокрема, наукової мобільності, організації, проведення та участі у конференціях, симпозіумах, спільних дослідженнях університетів і наукових установ тощо;
• наукового стажування наукових працівників, аспірантів і докторантів, зокрема за кордоном;
• створення, функціонування та розвиток дослідницької інфраструктури;
• трансферу знань та їх поширення;
• проєктів молодих учених;
• діяльності, спрямованої на залучення учнівської молоді до наукової та науково-технічної діяльності;
• популяризації науки.

Всі гранти НФД надає на конкурсній основі. Всі проєкти обов’язково проходять незалежну експертизу, зокрема, із залученням іноземних експертів.

Джерело: МОНУ