Українські вчені довели: якщо перехворів на якийсь тип коронавірусу — може спрацювати імунітет до SARS-CoV-2

Група науковців Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького провела та опублікувала в препринті дослідження, яке доводить існування перехресного імунітету для коронавірусу, що викликав пандемію 2020 року — SARS-CoV-2.

Це важливо і для аналізу шансів заразитися коронавірусом, і для розуміння того, як мають працювати вакцини проти нього. «Здається, це чи не перша робота такого рівня стосовно SARS-CoV-2, зроблена в Україні», — вважає біофізик Семен Єсилевський.

Редакція AIN.UA поговорила із керівником групи, професором кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ Ростиславом Білим про те, що це означає для лікування коронавірусу. Публікуємо бліц-інтерв’ю з науковцем.

Розкажіть про свою наукову групу, що саме ви досліджуєте?

Ми спеціалізуємось на дослідженні клітин, що відповідають за вроджений імунний захист людини, зокрема нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів тощо.

Ми беремо участь у двох міжнародних проектах програми Horizon 2020, проекту МОЗ України. Я є керівником цих проектів з української сторони. Серед наших публікації — статті в Science, Nature Medicine, Material Today та інших журналах. Наша стаття 2019 року в журналі Immunity, де ми показали що нейтрофільні гранулоцити ініціюють утворення каменів у жовчних протоках, визнана найкращою у журналі Immunity у 2019.

Чи правда, що ваше дослідження доводить, що коронавірус викликає перехресний імунітет? Тобто людина, що зіткнулася із подібним типом віруса, може отримати імунітет до коронавірусу SARS-CoV-2?

Із 2015 року ми досліджуємо ад’юванти вакцин — ті їх компоненти, що посилюють імунну відповідь. Зокрема ми вивчаємо ад’юванти у формі наночастинок, які дуже сильно стимулюють нейтрофільні гранулоцити людини і забезпечують сильну імунну відповідь.

Коли кілька років тому ми вирішили протестувати наші розробки у співпраці з колегами із Інституту Пастера в м. Лілль вибрали найбільш небезпечного збудника, до якого важко отримати імунну відповідь.

Ним був коронавірус — збудник Близько-Східного Респіраторного синдрому (MERS). Хоч це захворювання і було локалізовано, височезна смертність (~35%) і тепер робить його надзвичайно небезпечним. Ми успішно отримали імунну відповідь як у мишей, так і у кролів ще у 2019 році.

А тут розпочалась епідемія COVID-19 і її збудником є найближчий брат вірусу MERS. Тож наші передбачення щодо небезпечності виявились правильними і на момент початку епідемії у нас вже була розроблена методологія та наявні антитіла до одного з коронавірусів. Так і виникла ідея перевірити перехресту імунну відповідь серед коронавірусів, адже це — доволі типове явище.

Команда, яка здійснила дану роботу, складалась із моїх колег із ЛНМУ, де найбільший вклад вніс Андрій Рабець, моїх колег з української біотехнологічної компанії Explogen, колег з Французької Академії Наук групи професора Сабіни Сзунерітц та доктора Шандора Варі із Медичного центру «Синайський Кедр», Каліфорнія.

Наша когорта — це львівські пацієнти, які перехворіли на коронавірус і лікувались на клінічних кафедрах Університету. Основні задачі — це синтез антигенів вірусу та тестування спорідненості антитіл.

Що ваше дослідження означатиме для лікування коронавірусу?

В результаті ми виявили, що майже в усіх коронавірусів є ділянки так званого spike-білка, яким вірус приєднується до клітини, що мають дуже високу спорідненість.

При чому ці ділянки приховані під час контакту вірусу з клітиною господаря, але після самого контакту білок «розгортається», щоб забезпечити проникнення вірусної часточки в клітину господаря і в цей момент згадані ділянки стають добре видимими клітинам імунної системи. Відповідно, можуть викликати імунітет.

Відповідно, антитіла до одного коронавірусу будуть в певній мірі, наголошую — в певній мірі — розпізнавати й інші коронавіруси. В даному випадку пацієнти після COVID-19 мали антитіла, що розпізнавали пептиди вірусу MERS.

І це абсолютно ОК: згадайте першу вакцину, у 1796 році Едвард Дженер використав матеріал коров’ячої віспи (менш небезпечний), щоб утворити імунітет проти справжньої віспи.

Щодо практичної значимості: це і розуміння того, чому для позитивного тесту на вміст імуноглобулінів при постановці діагнозу на коронавірус потрібне таке відносно високе значення антитіл в тесті (зазвичай >1,4). Так і розуміння шансів заразитися на COVID-19 після коронавірусного ГРВІ, і розуміння, чому не варто використовувати вакцини проти даного захворювання на основі коронавірусних векторів.

Джерело: ain.ua