МОН пропонує для громадського обговорення проєкт розпорядження КМУ «Про схвалення концепції державної програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні до 2026 року»
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції державної програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні до 2026 року».
Мета проєкту акта – створення необхідних організаційних, правових s фінансових передумов для розвитку системи дослідницьких інфраструктур в Україні, підвищення їхньої конкурентоспроможності, а також розвитку наукової та інноваційної сфер в частині доступу вчених до передових дослідницьких інфраструктур в ЄС шляхом затвердження Державної програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні до 2026 року.
Підписання Угоди про асоціацію заклало в основу розвитку України необхідність поглиблення зв’язків України з політикою в Європейському Союзі (далі – ЄС). Відповідно до пункту 2 статті 375 Угоди про асоціацію співробітництво України з ЄС у сфері науки та технологій спрямовується на сприяння залученню України до Європейського дослідницького простору (далі – ЄДП).
Рішенням Саміту ООН зі сталого розвитку в 2015 р. затверджено 17 Цілей cталого розвитку (ЦСР). Україна приєдналася до реалізації Цілей сталого розвитку, які визначені у підсумковому документі «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», прийнятому у 2015 році на Генеральній асамблеї ООН. Кожну глобальну ціль розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку та визначено, що наука є одним із ключових рушійних факторів досягнення ЦСР.
Визначення пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки та їх реалізація для досягнення ЦСР в Україні потребує врахування ключових пріоритетів ЄДП, співпраці в межах “Горизонт Європа”, рамкової програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій, та інших форматів міжнародного науково-технічного співробітництва відповідно до статей 374-377 Угоди про асоціацію, зокрема, співпраці в міжнародних об’єднаннях дослідницьких інфраструктур.
Розвиток дослідницьких інфраструктур міжнародного рівня в Україні та забезпечення доступу до наявних європейських дослідницьких інфраструктур або тих, що перебувають на стадії введення в експлуатацію, надзвичайно важливі для всієї наукової спільноти України в контексті інтеграції до ЄДП. Європейська комісія виділяє значні кошти на розвиток дослідницьких інфраструктур виключно пан’європейського значення. Водночас підтримка чи створення нових дослідницьких інфраструктур національного рівня залишається предметом особливої уваги кожної з європейських країн.
Унікальні дослідницькі інфраструктури, що створюються в Європі, мають обладнання, об’єкти та банки даних, сукупна вартість створення та функціонування яких перевищує фінансові економічні можливості однієї країни, тому вони впроваджуються в межах міжнародного співробітництва (насамперед, у межах ЄС). Технологічний рівень цих дослідницьких інфраструктур є унікальним за європейськими чи міжнародними стандартами, тому вони відіграють вирішальну роль у досягненні передових наукових результатів в межах ЄДП.
У зв’язку з цим, в ЄС визначено необхідність координації державної політики країн членів ЄС та асоційованих країн стосовно стратегічного розвитку дослідницьких інфраструктур із метою забезпечення доступу вчених до найважливіших об’єктів наукового устаткування та обладнання для проведення наукових досліджень на найвищому рівні.
Низький рівень матеріально-технічного забезпечення українських дослідницьких інфраструктур і суттєве зниження конкурентоспроможності наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок невідповідності потужностей та рівня технологічної спроможності українських дослідницьких інфраструктур аналогічним дослідницьким інфраструктурам ЄДП свідчить про те, що без програмно-цільового підходу у фінансуванні спеціальної цільової програми з бюджетним фінансуванням відновити систему наукових досліджень та відповідну дослідницьку інфраструктуру неможливо.
Додаток до пояснювальної записки “Прогноз впливу“.
Зауваження та пропозиції до проєкту акта просимо надсилати до 27 липня 2020 року на e-mail: prylutska@mon.gov.ua, Ірина Прилуцька.
Джерело: МОНУ
