Як пандемія змінить міста: шість концептів
Протягом всієї історії людства пандемії істотно впливали на розвиток мегаполісів. ЕП дізналася, як на міста світу вплине COVID-19.Хвороби формують міста. Деякі з найбільш знакових подій в сфері міського планування і управління, наприклад, створення лондонської Столичної робочої ради та каналізації Лондона, стали відповіддю на спалах холери в 1850-х роках, що забрала 10 тис життів.
Тепер до списку інфекційних захворювань, що включає іспанський грип 1918 року в Нью-Йорку і Мехіко, епідемію вірусу Ебола в Західній Африці в 2014 році, приєднується COVID-19 пише видання City Lab.
Урбаністи вважають, що після закінчення пандемії світ в цілому і міста зокрема розлучаться з наївним переконанням, що “з нами нічого не станеться”, і будуть більш відповідально забезпечувати стійкість до майбутніх пандемій.
“Ми можемо бути впевнені в одному: інші лиха чекають своєї години. Підготовка до наступної надзвичайної ситуації повинна початися сьогодні”, – вважає редактор видання Smart Cities World Сью Уїк.
ЕП зібрала публікації найбільш авторитетних світових видань, щоб з’ясувати, як, на думку експертів у сфері містобудування, пандемія COVID-19 вплине на подальший розвиток міст світу.
6. Популяризація альтернатив громадському і автомобільному транспорту
Боротьба з пандемією привела до радикального скорочення кількості пасажирів в громадському транспорті. Мери багатьох міст перекривають вулиці для руху громадського транспорту і приватних автомобілів, стимулюючи розвиток велосипедної інфраструктури.
Мер Боготи (Колумбія) Клаудіа Лопес оголосила, що всесвітньо відома в 2 500 містах світу традиція Ciclovía (закриття в певні дні тижня ряду вулиць для автомобілів і відкриття їх для велосипедистів, пішоходів і бігунів) буде діяти не тільки в неділю, але і по буднях.
В результаті більше 76 км перекритих вулиць міста стали доступні для пересування на велосипеді. Вони доповнили мережу постійно діючих міських велосипедних доріжок протяжністю 500 км.
Ciclovía в Медельїні (Колумбія), 2017 рік
CicLAvia в Лос-Анджелесі (США), 2019 рік
Спостерігається сплеск активності велосипедистів в Нью-Йорку, Філадельфії і деяких містах Китаю. Збільшення велосипедного трафіку призвело до підвищення уваги жителів до безпеки велосипедної інфраструктури.
У відповідь на заклик мера Нью-Йорка Білла де Блазі “їздити на велосипеді або ходити на роботу пішки”, неприбуткова організація “Транспортні альтернативи” подала в мерію петицію з вимогою екстреного розширення мережі велодоріжок та інших змін міської інфраструктури.
5. Розквіт віддаленої роботи
Цінність близькості місця проживання до місця роботи через введення карантинних обмежень йде на спад. Оскільки багато співробітників переходять на формат віддаленої роботи, вони переглядають свою залежність від забудованих мегаполісів, де вартість життя часто висока.
У жителів міст з’являється можливість здобути більшу незалежність і гнучкість. Це знизить навантаження на автомобільну інфраструктуру, особливо в тій місцевості, де поїздка на роботу на автомобілі є нормою.
Дана тенденція також знизить обсяг викидів CO2, а проведений в заторах час можна буде використовувати для роботи або відпочинку.
Розквіт віддаленої роботи також здатний оживити передмістя і невеликі міста, створити нові культурні центри, локальні підприємства, сприяти розширенню спільнот і соціальних зв’язків.
4. Зниження щільності міської забудови
“Тепер ви будете часто порівнювати цінність міського ущільнення з ризиками, яке таке ущільнення несе в разі спалаху смертельного захворювання”, – говорить професор глобальної міської політики Школи дизайну Мельбурнського університету Мішель Акуто.
За його словами, COVID-19 ставить фундаментальний виклик стратегії управління урбанізацією: “Гонконг має щільність населення 6 683 чол. на кв км (Київ – 3 408 чол. на кв км. – Авт.). Переосмислення управління щільністю – ключ до довгострокового виживання в пандемічному світі”.
За підсумками пандемії міські планувальники зіткнуться з протиріччям: прагненням населення концентруватися в містах та необхідністю поділу населення для запобігання передачі інфекції.
“Ми знижуємо щільність населення, на те є вагомі причини, але в цілому щільність – це добре: більш щільні міста – більш енергоефективні.
У довгостроковій перспективі виникне конфлікт між конкуруючими вимогами суспільної охорони здоров’я і енергоефективністю”, – говорить професор Массачусетського технологічного інституту і старший радник ООН за програмою зі зміни клімату та містах Річард Сеннетт.
В останні роки міста світу, розташовані південніше, ростуть в результаті внутрішньої міграції з сіл. Міста, розташовані на півночі, розвиваються в протилежному напрямку: заможні жителі користуються перевагами віддаленої роботи і переїжджають в дрібні міста і села, де дешевша нерухомість і більш висока якість життя.
3. Прискорення розвитку “розумних” міст
Пандемія може прискорити розвиток цифрової інфраструктури в містах.
У Південній Кореї, де один з найнижчих показників смертності від COVID-19, для контролю за захворюванням використовували спірне нововведення.
Після спалаху близькосхідного респіраторного синдрому (MERS) в 2015 році влада отримала право збирати дані зі смартфонів і кредитних карт з метою встановлення індивідуального профілю руху хворих.
Потім ці дані в анонімній формі передаються на додатки, і кожен може дізнатися, чи не контактував він з інфікованою особою. Це допомогло Південної Кореї зупинити поширення COVID-19 всього за десять днів.
У Китаї керівництво країни заручилося допомогою технологічних компаній Alibaba і Tencent, щоб аналізувати “big data” і передбачати появу кластерів передачі інфекції.
Якщо уряди Південної Кореї і Китаю прийдуть до висновку, що “розумні” міста Сонгдо (Південна Корея) і Шеньчжень (Китай) виявилися більш безпечними з точки зору охорони здоров’я, тоді можна очікувати більш активних зусиль по цифровій реєстрації поведінки населення в міських районах.
Це спровокує ще більш запеклі дебати про правомірність такого стеження за людьми з боку держав і корпорацій.
2. Повзучий авторитаризм
Сеннетт також говорить про “примару повзучого авторитаризму”, коли надзвичайні заходи по боротьбі з пандемією стають постійними.
“Якщо ви вивчите історію, починаючи з французької революції і закінчуючи 11 вересня в США, то побачите, що потрібні були століття для викорінення деяких правил, запроваджених урядами різних країн для контролю за міським населенням за часів криз”, – відзначає професор.
Він додає, що за часів етнонаціоналізму, коли праві популісти зайняли виборні посади в багатьох країнах, одним з наслідків коронавірусу може стати ідея встановлення меж навколо міст.
1. Цифрова інфраструктура може стати новою санітарією
Коли в місті Тегу (Південна Корея) різко зросла кількість інфікованих, уряд реалізував стратегію відкритих даних і участі громадськості в їх обробці. Це викликало як деяку критику, так і появу нових інструментів протидії пандемії.
Південна Корея попросила людей використовувати на карантині мобільні додатки, які дозволяють зв’язуватися з лікарями, для самодіагностики. Були запущені мобільні додатки і сайти, які на основі зібраних даних надавали інформацію про поширення хвороби.
Створена студентом коледжу і заповнена урядовими даними інтерактивна карта показує місця, які відвідували заражені люди. Додаток The Corona 100m використовує ці дані, щоб оповіщати громадян, коли вони знаходяться в межах 100 метрів від цих місць.
“Планування і будівництво народилися із розвитку санітарії 19 століття у відповідь на поширення малярії і холери. Цифрова інфраструктура може стати санітарією нашого часу”, – резюмує Акуто.
Джерело: epravda.com.ua
