СЕРЦЕ ПІД КОНТРОЛЕМ
Команда проекту Cardio.AI створила систему, яка допоможе діагностувати хвороби серця без участі лікарів.
Швидка і якісна діагностика захворювань серця є мрією тисяч людей у всьому світі. Медичний сервіс, який допоможе діагностиці та оперативно дати рекомендації щодо лікування, покращити якість життя багатьох людей, а то й зберегти здоров’я.
Саме таке завдання поставити перед собою команда українського старту Cardio.AI. Газета «Світ» зацікавилася у його засновника Максима Дяченка: чи працює їх ідея? А також — що, на його думку, потрібно, щоб проєкт став успішним?
— Пане Максиме, розкажіть, будь ласка, з чого почався ваш проект?
— Мені й моїм друзям цікаво працювати з технологіями, які забезпечують можливості штучного інтелекту. До 2017 року ми розробляли системи з ШІ, вели проект діалогової системи «Робобаба». Міркували: як використовувати передові технології штучного інтелекту для розв’язання проблем здоров’я людини?
У 2017 році відбувся кардіологічний набір даних і підтверджено, що це хороший момент здійснити наші плани. Так було створено стартап Cardio.AI. Це система діагностики, яка використовує ШІ для автоматичної анотації (опису) та інтерпретації електрокардіограми. Інакше кажучи — штучний інтелект без участі людини анотує патологічні стани в роботі людського серця. Це програмне забезпечення дозволяє проводити якісну амбулаторну діагностику та моніторинг стану в групі ризику.
Для порівняння: термінова розшифровка лікарем добової електрокардіограми набирає не менше 40 хвилин. Розшифровка складніших досліджень може тривати кілька годин. Опрацьовувати ці дані вручну непросто, лікар може втомитися і втратити пильність… Автоматична інтерпретація запису займає кілька хвилин. Лікарю знадобитися десять хвилин, щоб проаналізувати цю інтерпретацію та підготувати фінальний звіт для пацієнта.
Спочатку в команді було шестеро людей, за кілька років нас стало п’ятнадцять. У нас дуже фахова команда. Будь-який проект, пов’язаний з ШІ — це марафон, а не спринт, і важливо, щоб команда могла стабільно рухатися вперед, до мети.
— На якому етапі проекту сьогодні? На вашу думку, він став успішним?
— Так, наш проект успішний. З 2021 року ми надаємо приватним клінікам в Україні повний сервіс діагностики серцевих захворювань за методом Холтера (це фіксація роботи серця 24 роки і більше). Діагностика здійснюється за допомогою зручних одноразових ЕКГ-девайсів (з ними навіть можна використовувати душ).
Також надаємо сервіс з аналітики електрокардіограми для клієнтів з Америки, Європи та Індії. Ми вже дуже близькі до мети — автоматично класифікувати понад сто видів аритмій та пошкоджень роботи серця. Можна сказати, що ця технологія є «наступним поколінням» у кардіології.
Досягнуті цього рівня допомогли наполегливість та завзяття у всій команді. Cardio.AI — комплексний продукт, який має величезну кількість різних елементів і частин, і змусити їх працювати як система end-to-end (тобто тестування й обробка всіх даних щодо здоров’я людини) було непросто. Якщо ви бачите, що щось працює не так, як потрібно, потрібно повернутися і переробити все, що було зроблено на попередніх етапах. І так щоразу.
Наприклад, коли з’явилася вимога обробки 30-денних записів, нам довелося повністю переробити інтерфейс — знайти графічне рішення для зручного та інформативного відтворення запису такої довжини. Довелося переробити й бекенд (внутрішню «начинку» програми), бо саме бекенд обробляє ці довгі записи. Тобто, щоб закрити одну маленьку вимогу, довелося розв’язати купу різних проблем.
Але весь проєкт, власник, і з цими маленькими вимогами від складу ринку, лікарів, стейкхолдерів. Ці вимоги й побажання змушують нас постійно щось змінювати, доробляти, переінакшувати, переосмислювати, переробляти. Цей процес ніколи не зупиняється і ніколи не закінчується.
— Ваша команда розробила також систему моніторингу для госпітальєрів. Розкажіть, будь ласка, про цей об’єкт і плани на майбутнє.
— Це система моніторингу життєвих показників поранених під час евакуації з поля бою. Вона важлива для порятунку військових.
У тривалій перспективі наше основне завдання — здобути належні сертифікації. Марка CE європейська вже запущена, а американське FDA стартує в 2024 році.
Основний фокус — це автоматичний кардіологічний чекап (перевірка) для виявлення серцевих захворювань у людей, які не мають скарг і симптомів хвороби. Бо ж перші ознаки захворювання серця проходять безсимптомно.
Цей ринок гостро потребує технології такого класу, автоматичної аналітики всього спектру аритмій без участі людини. Провести масовий кардіологічний скринінг якраз і можна за допомогою автономної системи Cardio.AI. Інакше жодних лікарів-кардіологів не вистачить…
— Які галузі у «світі стартапів», на вашу думку, сьогодні найперспективніші? У якій сфері найбільше шансів досягти успіху?
— Це точно не медицина. Медицина надто регульована, а лікарні часто консервативні, тому складно знайти «євангеліста» для своєї технології в цьому середовищі.
Найбільш перспективними є стартапи в галузі Military Tech. Мілтек-стартапи з успішними технологіями мають хороші шанси на успіх. Ми повинні бути сильнішими за ворога!
Які саме технології це можуть бути? Можливо, щось, що можна випустити у більшу кількість, «закинути» у ворога і тому причиною буде бігти…
Автономність системи у цьому випадку буде вирішальним фактором. Чому? Бо більшість озброєнь, які вважали надійними (навіть бронетехніку), ви втратили вразливими у нових військових дронів. І коли боєприпас вартістю 400 доларів може підбити танк за три мільйони доларів, то танк не має шансів на успіх. Тобто потрібне наступне покоління автоматизованих систем.
Основна проблема танка в тому, що його динамічний захист був розрахований на те, що снаряд, який летить у танк, летить по передбачуваній траекторії. Дрон, керованим (а в перспективі — автоматизованою системою, знає, що танк має динамічний захист) — збити практично неможливо. Це вимагає з боку виробників бронетехніки нових підходів до захисту. Динамічний захист повинен мати певний рівень автономності щодо ухвалення рішень протидії дронам.
Я можу сказати, звiсно, що медицина — це наслідком хороший ринок, з огляду на появи дедалі більшої кількості автономних систем і в радіології, і в кардіології. Але ці системи насправді доступні лише великим корпораціям, які можуть «провести» проект від прототипу до стадії сертифікованої продакшн-системи, готової до комерційного використання.
— Що б ви могли порадити українським стартаперам? Що, на вашу думку, потрібно, щоб досягти успіху? І щоб українські інноватори (науковці, стартапери) мали можливість упроваджувати свої ідеї в Україні?
— Потрібна глобальна мета і наполегливість, щоб до неї іти.
Я не вірю в підхід «тисячі маленьких кроків» без розуміння, де ти хочеш опинитися. Бо цю тисячу маленьких кроків можна протоптати на місці по колу. Потрібна глобальна ідея, вона має бути амбітною, інакше взагалі немає сенсу щось робити.
Звісно, хочете ви, якщо продавати кеди, то для цього не потрібна амбіція, просто купіть кеди й продавайте. Але якщо ви хочете успіху, то мета має бути дуже амбітною, як свого часу була амбітною ідея створення Нової Пошти. Це була ціль неймовірної складності — зробити нову поштову службу у великій країні. Я б сказав, що ті люди, які це зробили — божевільні, але вони це зробили. Вони досягли успіху, бо поставили правильну мету — створити якісний поштовий сервіс, яким користуватимуться абсолютно всі, бо він класний.
Таке ж мислення має бути й в інших стартапах. Мета має бути глобальною. Вона має бути амбітною настільки, що може здаватися неможливою.
Якщо є розуміння, як це може статися, тоді потрібно рухатися до цієї мети, поставити перед собою невеликі задачі, йти вперед і не зупинятися. Для виходу на глобальний ринок стартап має мислити масштабно (до того, що деякі бізнес-моделі, які працюють тільки в Україні, стають цікавими).
Наприклад, наші ресторатори, які потрапили до Польщі, здивували всіх польських рестораторів, бо рівень сервісу, рівень підходу до клієнта, кухня, логістика ви відвідали для полів чимось абсолютно новим. Але польські ресторатори досить швидко почали переймати й упроваджувати наші методи. У цьому і суть, що, якщо ти працюєш на власному польському ринку, то зійде і так. А щойно у тебе з’являється сильний конкурент з України, який звик працювати краще, ти маєш змінюватися.
Так і тут, якась хороша ідея працює в Україні, але ти хочеш вивести її на глобальний ринок, то потрібно перевірити йти на ці ринки, дивитися, читати, чи працює твоя ідея там.
І якщо вона там не працює, то адаптувати її до місцевих реалій і є найбільшим викликом. Наприклад, Нова Пошта, яка чудово почувала себе на місцевому ринку, під час війни спробувала вийти на ринок Європи. А там виявилося, що треба все переробляти. Тому вони створили новий застосунок і почали працювати по-іншому.
Адаптуватися на інших ринках — складне завдання. Найкраще, коли амбітні ідеї є універсальними, тоді їх набагато простіше адаптувати й набагато простіше масштабувати.
Підготувала Ірина БАЛАНЧУК
