Українські гемостатики: з лабораторії на передову
Кровоспинні засоби критично необхідні у зоні бойових дій. У перші хвилини після поранення цей засіб допоможе зупинити кровотечу і дочекатися кваліфікованої допомоги лікаря. Саме такий засіб створили і передають до шпиталів науковці Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України.
Ідея створити український кровоспинний засіб, який був би ефективний і недорогий (не дорожчий за губку для миття посуду!) виникла в українського науковця, добровольця Андрія Кравченка під час бойових дій у 2015 році.
– Увесь час думав: ну чому так, чому немає українських кровоспинних препаратів? – згадує вчений. – Є ж чимало досліджень з цієї тематики, зокрема, і в нашому інституті.
У 2015 році волонтери придбали Андрію Кравченку імпортний Celox, але науковець не скористався ним навіть під час поранення (у лютому того ж року на одному з опорних пунктів поблизу Дебальцевого він коригував вогонь артилерії). Андрій зберіг дорогоцінний пакетик, щоб дослідити і – створити, принаймні, не гірший препарат. Коли з’явилася інформація, що створено український препарат «Кровоспас», Андрій Кравченко зрадів, думав, що питання вирішено.
Але, на жаль, у військових аптечках препарат так і не з’явився. Тому науковець зрозумів, що час братися за справу, розробити недорогий і ефективний засіб – кровоспинний композит на основі нано-частинок кремнезему (діоксиду кремнію). Звернувся з ідеєю до доктора фармацевтичних наук Ігоря Геращенка, дисертація якого була присвячена створенню лікарських засобів, що містять нано-кремнезем (зокрема пов’язки для ран), і запропонував відновити дослідження.
Саме відновити, адже науковцям давно відомо, що нанорозмірний діоксид кремнію має виражені кровоспинні (гемо-статичні) властивості. Їх описано, наприклад, у книжці «Медична хімія і клінічне застосування діоксиду кремнію», яку підготували вчені Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка разом з колегами¬-медиками під керівництвом засновника і першого директора установи, академіка НАН України Олексія Чуйка та в монографії «Нанохімія у вирішенні проблем ендо- і екзоекології», яка вийшла під редакцією директора інституту академіка НАН України Миколи Картеля.
Ініціативу Андрія Кравченка в інституті підтримали, група вчених одразу почала роботу і незабаром здобула непогані результати. Днями науковець на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що перші зразки кровоспинного засобу передано волонтерам і до військового шпиталю.
Ми попросили пана Андрія розповісти про новий кровоспинний засіб та про фінальну частину роботи над його створенням. Науковець відповів, що сьогодні, як і 2015 року, захищає Україну зі зброєю в руках.
«Але робота зі створення й поширення кровоспинного засобу не припинилася, її продовжують колеги!», – наголосив він.
Один із цих колег – провідний науковий співробітник Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка, доктор фармацевтичних наук, професор Ігор Геращенко.
Ігор Іванович розповів, що нанорозмірний діоксид кремнію (кремнезем) – доступна речовина, оскільки інститут має власне виробництво – Калуський дослідно-експериментальний завод (Івано-Франківська обл.), який його випускає. Тобто сировина для кровоспинного засобу є і, що надзвичайно важливо, вона відносно недорога.
– Ми вирішили також додати до кровоспинного композиту альгінат натрію, – продовжив розповідь Ігор Іванович. – Він сприяє утворенню на поверхні рани згустку. Це підвищує ефективність препарату, адже порошок у польових умовах може осипатися. Власне, альгінат натрію теж має гемостатичні властивості.
Альгінат натрію виробляють з бурих морських водоростей, він також недорогий і доступний. Дослідники змішали його у необхідних пропорціях з нанорозмірним кремнеземом і отримали кровоспинну субстанцію. Для того, щоб препарат діяв найефективніше і був зручним для застосування, вирішили нанести його на носій: бинт, марлю, нетканий матеріал чи м’яку поролонову губку. Спосіб одержання даного композиту захищено патентом України. Під час поранення композитний матеріал потрібно швидко притиснути до рани і зверху закрити пов’язкою.
Розробку протестували на щурах на моделі паренхіматозної кровотечі з печінки у лабораторії Інституту біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом і за участю кандидата біологічних наук Лідії Штанової. Випробування показали, що наш препарат нічим не поступається гемостатику «Celox». До речі, виявилось, що під дією композиту відбувається не тільки швидке згортання крові, але й «зв’язуються» білкові токсини та мікроорганізми. Інакше кажучи – препарат допомагає зупинити кров, захищає від інфекцій і поглинає токсини.
Як зазначалося вище, на розробку було отримано патент, а результати опубліковано в науковому журналі «Теоретична і експериментальна хімія». Далі повинні були пройти доклінічні та клінічні випробування і, в підсумку, науковці мали отримати дозвіл на застосування виробу (сертифікат). На жаль, цій фінальній частині роботи завадила війна. Тому вчені ухвалили рішення виготовляти гемостатик у вигляді порошку (без закріплення на носії). Зрозуміло, що порошкова форма препарату менш зручна у застосуванні, але на даний момент іншого виходу не було.
– У найкоротший термін нам вдалося за власною ініціативою налагодити виготовлення порошкового гемостатика, – розповів пан Ігор. – Ми фасуємо його у пластикові флакони, споряджаємо стислою інструкцією для застосування і передаємо волонтерам і в лікувальні заклади.
Жодних порушень щодо правил виготовлення препарату немає, пояснює Ігор Іванович. Як відомо, фармацевтична практика передбачає два шляхи виготовлення лікарських засобів: перший – масштабне заводське виробництво, в результаті якого одержують «сертифіковані» препарати, другий – аптечне виготовлення екстемпоральних лікарських засобів. Останні виготовляють в обмежених кількостях за рецептом лікаря.
«Мій колега і надійний товариш, лікар-хірург вищої категорії Олексій Чепляка виписав рецепт на виготовлення порошкової композиції на основі альгінату натрію та нанорозмірного кремнезему, – розповів дослідник. – Цей рецепт є дозвільним документом для виготовлення створеного нами препарату. Для підтвердження відсутності у складі препарату патогенних мікроорганізмів його зразки передаємо на мікробіологічні дослідження до спеціалізованої лабораторії».
– Ми дякуємо всім небайдужим, хто долучився до реалізації цього проєкту, – наголосив Ігор Геращенко. – Це завідувачка кафедри фармацевтичної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова кандидат хімічних наук Тетяна Ющенко, яка надала робочі приміщення й необхідне обладнання; директор Калуського дослідно-експериментального заводу Інституту хімії поверхні НАН України Геннадій Тарас, який допоміг із сировиною – нанорозмірним кремнеземом; співробітниця приватного підприємства «Алеопак» (м. Вінниця) Алла Бублик, яка забезпечила високоякісним пакувальним матеріалом. Дякуємо викладачам, лаборантам і студентам, які не вагаючись взяли участь у фасуванні препарату.
Науковці не облишили також ідею промислового випуску гемостатичного композиту у вигляді серветки і наразі шукають потенційного виробника. – Сподіваємося реалізувати цю ідею якнайшвидше, – наголосив пан Ігор. – Розуміємо, що наші військові потребують якісних і недорогих кровоспинних засобів, і готові зробити все, щоб вони їх отримали.
Світлана ГАЛАТА
